Download Біохімія нирок матеріал and more Cheat Sheet Medical Biochemistry in PDF only on Docsity!
ФІЛЬТРАЦІЯ – це перехід плазми без білка із капілярного клубочка у капсулу Бовона- Шумлянського (ниркову капсулу). РЕАБСОРБЦІЯ – це процес всмоктування клітинами канальців і транспорт у міжклітину рідину і капіляри нирок необхідних для організму речовин із первинної сечі. СЕКРЕЦІЯ - це виділення продуктів метаболізму та чужорідних речовин з крові в просвіт канальців проти концентраційного та електрохімічного градієнтів. ЕКСКРЕЦІЯ – це виділення з крові нелетких кінцевих продуктів метаболізму та чужорідних речовин, які потрапили у внутрішнє середовище організму. НИРКОВИЙ КЛІРЕНС – це кількість мілілітрів плазми крові, яка за 1 хв повністю звільняється від певної речовини при її проходженні через нирки. НИРКОВИЙ ПОРІГ – це та концентрація речовини в крові та, відповідно, у первинній сечі, при якій вона вже не може бути повністю реабсорбована в канальцях і з’являється у кінцевій сечі. Гормональний механізм регуляції Антидіуретичний гормон Біологічні функції : регуляція осмолярності та осмотичного тиску рідин організму. Біохімічна основа фізіологічних ефектів : стимулює реабсорбції води в дистальних канальцях нирок сприяє підтримання артеріального тиску за рахунок прямого впливу на судинну стінку підсилює глікогеноліз у печінці та м’язах Молекулярні механізми дії грунтуються на наявності 2-ох типів рецепторів: V1-рецептор Локалізація: мембрани гепатоцитів, гладенькі м’язи судин Спряжені з фосфоліпазою С V2-рецептори Локалізація: мембрани епітеліальних клітин трубочок та петель Генле нефронів спряжені з активацією аденілатциклази та утворенням цАМФ Секреція АДГ стимулюється: при збільшенні осмоляльності плазми при зниженні об’єму циркулюючої крові через ренін-ангіотензинову систему Альдостерон гормон кори надниркових залоз синтезується з холестеролу ковтини-мішені: клітини звивистих канальців нефронів
діє через внутрішньоклітинні рецептори, стимулюючи синтез: ● білків-переносників іонів Na+, які забезпечують реабсорбцію цих йонів із первинної сечі в клітини; ● білків-переносників К+, здійснюючи екскрецію цих іонів у сечу; ● Na+-, К+-АТФази, що підтримує різницю концентрацій іонів на плазматичній мембрані клітин; ● ферментів цитратного циклу, що забезпечує утворення АТФ, необхідного для забезпечення енергією органу. Підвищення осмотичного тиску, викликане альдостероном, є сигналом для секреції АДГ і затримки води в організмі. Зростання тиску й об'єму крові за механізмом негативного зворотного зв'язку виключає роботу РААС, що супроводжується зниженням секреції реніну, рівня ангіотензину ІІ і альдостерону, вазодилятацією та збільшенням екскреції води та NaCl із сечею Фізико-хімічні властивості сечі 1.Кількість Протягом доби у здорової дорослої людини виділяється 1200-1800 мл сечі Відхилення від середніх (нормальних) величин у бік збільшення називають поліурією , а в бік зменшення – олігурією , а повне припинення виділення сечі – анурією. За умов норми вдень виділяється більше сечі ніж уночі у співвідношенні 4:1 – 3:1, якщо сечі в ночі виділяється більше це називається ніктурія 2.Густина сечі У здорових дорослих людей густина сечі коливається в межах 1,012 – 1,025 і залежить від періодичності приймання їжі та води, втрати рідини організмом. Густина сечі свідчить про концентраційну здатність нирок. дуже низька густина сечі 1,005 і нижче спостерігається при нецукровому діабеті постійна низька густина сечі свідчить про те, що нирки втратили свою концентраційну здатність
3. Колір сечі Колір нормальної свіжої сечі може коливатися від солом'яно-жовтого до насичено жовтого, залежить від вмісту в ній урохрому (сечового пігменту) Зміна кольору сечі може бути викликана наявність в ній крові, гемоглобіну, жовчних пігментів. Також колір сечі може змінюватися під впливом незвичайних продуктів білкового обміну та деяких лікарських речовин. Сеча червоного кольору буває при гемоглобінурії, гематурії Зеленувато-жовтий і темно-коричневий колір сечі спостерігається при наявності в ній жовчних пігментів Синюватий колір сечі спостерігається при індиканурії, коли індикан розкладається в сечовивідних шляхах з утворенням синього індиго.
Гемоглобін. Гемаглобінурії поділяють на первинні (ідіопатичні) і вторинні (симптоматичні). Первинні гемоглобінурії пов'язані з підвищеним гемолізом еритроцитів, зумовленим внутрішніми причинами, а вторинні – з наявністю фактора, який викликає гемоліз. Це насамперед гемоглобінурія при переливанні несумісних груп крові, отруєннях сульфаніламідами, арсеном, сірководнем, хлоридною кислотою. Кетонові тіла Клінічне значення має дослідження таких кетонових тіл ацетону, В-гідромасляної та ацетоацетатної кислоти. Нагромадження їх в організмі та поява в сечі свідчать про порушення вуглеводного і жирового обмінів при цукровому діабеті, голодуванні тощо. Жовчні пігменти Вони з'являються в сечі при жовтяницях. При гемолітичних жовтяницях в сечі підвищується рівень уробіліну, при механічних жовтяницях в сечі підвищується рівень білірубіну Ниркова недостатність — це синдром, що виникає внаслідок різко вираженого порушення функцій нирок, супроводжується тяжким розладом гомеостазу та діяльності різних органів. Гостра ниркова недостатність (ГНН) характеризується раптовим розвитком структурних і функціональних порушень у нирках і розладом гомеостазу. ● Нирки втрачають функціональну здатність впродовж кількох годин або діб. ГНН супроводжується швидким наростанням концентрації сечовини та креатиніну в сироватці крові. ● При ГНН виведення сечі знижується до 400 мл/добу і менше. Іноді у пацієнта сеча взагалі не утворюється. Ниркову недостатність (або уремію) поділяють на:
- преренальну — нирки при цьому втрачають достатнє кровопостачання;
- постренальну — уринарний дренаж нирок (відтік сечі) порушений унаслідок обструкції сечовивідних шляхів;
- ренальну — внутрішнє ушкодження ниркової тканини, іцо може бути результатом різних захворювань або ушкоджень нирок, які розвиваються слідомза тривалою пререпальною або постренальною недостатністю. Хронічна ниркова недостатність (ХНН). Стан хронічної ниркової недостатності характеризується повільно прогресуючою втратою функцій нирок, зумовленою поступовою деструкцією нефронів і заміщенням їх сполучною тканиною.
Стадія І — латентна. Фаза ІА характеризується нормальними показниками концентрації креатиніну в плазмі крові й об’єму клубочкової фільтрації, однак під час проведення проб навантаження на концентрування та розбавляння виявляють зменшення функціонального резерву нирок. У фазі ІБ рівень креатиніну в сироватці крові відповідає верхній межі норми, об’єм клубочкової фільтрації становить 50 % належного. Стадія II — гіперазотемічна (концентрація креатиніну в плазмі крові становить 130 мкмоль/л і вище, сечовини — 11 ммоль/л і вище) свідчить про загибель 75 % нефронів. У фазі II А клубочкова фільтрація знижена до 50—20 %, у фазі ІІБ — до 20—10 % належного. Стадія III — уремічна — характеризується зниженням об’єму клубочкової фільтрації до 10—5 % належного; спостерігають високий ступінь гіперазотемії та клінічні ознаки уремії. Хімічний склад сечі Органічні речовини сечі У сечі дорослої людини міститься 47– 65 г твердих речовин, з яких 22 – 46 г – органічні та 12 – 25 г – неорганічні. З органічних сполук 10 – 18 г припадає на азот азотвмісних речовин. Загальний азот сечі - це азот сечовини, аміаку, креатиніну, сечової кислоти та амінокислот. Сечовина - це кінцевий продукт азотистого обміну. Її вміст в сечі в основному залежить від кількості білків, які розпалися в організмі, за добу з сечею виділяється 18-35 г сечовини Креатинін - обове виділення креатиніну індивідуальне і постійне для кожної людини, відображає в основному м'язову масу організму, становить в середньому 1 – 2 г у чоловіків і 0,6 – 1,5 г у жінок і мало залежать від вмісту білків у дієті. Креатин - у сечі у здорових дорослих людей практично відсутній і з’являється в ній при перевищенні 0,12 ммоль/л у крові. Амінокислоти - обове виділення амінокислот з сечею становить в середньому 1 г, а в розрахунку на азот 0,08 – 0,15 г. Співвідношення між вмістом окремих амінокислот в крові та сечі різне і залежить від їх вмісту в крові, величини клубочкової фільтрації і ступеня реабсорбції тої чи іншої амінокислоти в ниркових канальцях. Сечова кислота - це кінцевий продукт обміну пуринових основ. За добу в здорової людини виділяється біля 0,7 г сечової кислоти Гіпурова кислота - вона є продуктом взаємодії бензойної кислоти і гліцину. Визначається в сечі в невеликій кількості 0,7 г/на добу
