Фактори ризику, етіологія і патогенез хронічного холециститу, холангіту. Клінічні прояви, Summaries of Medicine

Download Фактори ризику, етіологія і патогенез хронічного холециститу, холангіту. Клінічні прояви and more Summaries Medicine in PDF only on Docsity!

Фактори ризику, етіологія і

патогенез хронічного

холециститу, холангіту.

Клінічні прояви та у пацієнтів з

хронічним холециститом,

холангіту.

Хронічний холецистит (ХХ;

• хронічний запальний процес у жовчному міхурі (ЖМ), який поєднується із дискінезією ЖМ та сфінктерного апарату жовчовивідних шляхів (ЖВШ) та дисхолією - порушенням біохімічних і фізико-хімічних властивостей жовчі.

Патогенез.

1. Мікроби та паразитарні збудники

потрапляють у жовчний міхур

гематогенним, лімфогенним та

висхідним шляхом з кишечнику по

загальній жовчній та міхуровій

протоці. Запалення жовчного міхура

спричиняють застій у ньому жовчі і

зміни її фізико-хімічних властивостей.

2. Під впливом мікроорганізмів

відбувається запалення жовчного

міхура, ущільнення його стінок з

наступним виникненням атрофії

слизової оболонки та утворенням

поліпоподібних складок.

Факторами ризику розвитку холециститу вважаються: Ускладнення відтоку жовчі; Деформація жовчного міхура; Попадання в орган патогенної мікрофлори; Недостатнє кровопостачання слизових оболонок жовчного міхура; Пошкодження слизової органу панкреатичної рідиною; Зміна функцій жовчного міхура та жовчних проток; Запальні процеси в органах травного тракту; Паразитарні хвороби (лямбліоз та ін.); Ендокринні захворювання; Ожиріння; Порушення обмінних процесів; Малорухливий спосіб життя; Незбалансоване харчування; Спадкова схильність.

Холангіт – запалення жовчовивідних шляхів, які постачають жовч до двандацятипалої кишки. Здебільшого причиною хвороби є бактеріальна інфекція. Тому стан погіршується раптово. В окремих випадках діагностується хронічний холангіт, тобто такий, що триває довго та має здатність до затухання і загострення

Факторами ризику, які можуть спровокувати виникнення патології, є: глистяні інвазії лямбліями, аскаридами, опісторхів; інфекційний процес бактеріального походження – стрептококи, паличка Коха, стафілококи, кишкова паличка; поширення запалення з сусідніх органів при холециститі, ентериті, панкреатиті може мати лімфоцитарний, гематогенний шляху; холангіт після видалення жовчного міхура або у вигляді ускладнення після інших операційних втручань; холедохопанкреатичний рефлюкс; порушення відтоку жовчі на тлі дискінезії жовчовивідних шляхів; злоякісні новоутворення.

Гострий холангіт супроводжується підвищенням температури тіла, ознобом, нудотою та блюванням, з'являється біль у правому підребер'ї та/або епігастрії (у верхній частині живота), підвищується тиск. Шкіра і слизові набувають жовтого забарвлення, з'являється свербіж шкіри, сеча стає темною, а кал - знебарвленим.