Eye Injuries: Diagnosis & Treatment of Eye Trauma, Including Foreign Bodies & Lacerations, Slides of Veterinary medicine

Download Eye Injuries: Diagnosis & Treatment of Eye Trauma, Including Foreign Bodies & Lacerations and more Slides Veterinary medicine in PDF only on Docsity!

Невідкладна медична допомога при

захворюваннях очей

Виконав студент ФВМ 6курсу 2групи Зубань Максим Ігорович

Зміст

**_1. Вступ

2. Діагностика захворювань очей
3. Проптоз
4. Розриви повік
5. Сторонні тіла рогівки
6. Проникаючі внутрішньоочні поранення:
7. Розриви рогівки
8. Глибокі стромальні виразки рогівки, десцеметоцеле та пролапс
9. Глаукома:
10. Вивих кришталика в передню камеру:
11. Передній увеїт
12. Відшарування сітківки_**

Діагностика захворювань очей

• Не специфічні симптоми:
  1. Біль
  2. Кровотеча
  3. Набряки, почервоніння, синці, кровотеча навколо ока
• Для визначення зорової здатності виконують реакції на:
  1. Загрозу
  2. Рефлексу засліплення
  3. Пряма та співдружня реакція зіниць на світло (РЗС). Співдружня РЗС (від ураженого до неураженого ока) особливо корисна, коли середовище ока є непрозорим і, таким чином, запобігає оцінці прямої РЗС.
  4. Периметрія
• Специфічні методи дослідження захорювань очей:
  1. Тест Зайделя
  2. Тонометрія
  3. УЗД
  4. Електроретинографія
  5. Біомікроскопія
  6. Офтальмоскопія
  7. Тест Ширмера Електроретиногр УЗ Тонометр ія Тест Зайделя

Проптоз

• Проптоз - очне яблуко виходить з орбіти, а повіки затискаються позаду очного яблука, перешкоджаючи поверненню очного яблука в нормальне положення. Вторинний крововилив в очницю і набряк очниці зміщують очне яблуко ще далі від очниці. Далі відбувається висихання рогівки та утворення виразок.
• (^) Прогноз залежить від : розміру зіниці і рефлексів тривалості порушення пошкодження іншого очного яблука або очниці порода, інша системна травма
• (^) Лікування:

1. Зволоження для змащування оголеної рогівки та кон'юнктиви.
2. Загальна анстезія
3. Виконують бічну кантотомію та повну тимчасову тарзорафію зазвичай двома- трьома вузловими горизонтальними матрацними швами зі стентами (накладаються на половину товщини повік).
4. Системні антибіотики та кортикостероїди, місцеві антибіотики та мідріатики (якщо присутній міоз).
5. Шви та стенти знімають, коли набряк зникне і відновиться жвавий мигальний рефлекс, спочатку можна видалити більшість медіальних швів і стентів, щоб можна було оглянути око. Передчасне видалення швів - лагофтальмя та стійкий і часто прогресуюча виразкування рогівки.

Розриви повік

• (^) Пластика розривів повік повинна виконуватися якнайшвидше.
  1. Рвані рани із залученням краю повік вимагають точного співставлення, щоб запобігти довгостроковим дефектам у вигляді виїмок і порушенню функції повік. Двошарове ушивання рекомендується для всіх видів тварин, причому глибокий шар захоплює тарзальну пластину і круговий м'яз ока (горизонтальний петлеподібний шов розсмоктувальним шовним матеріалом від 3-0 до 6-0), а поверхневий шар (шкіра) ушивається вісімкоподібним швом по краю повіки з подальшим накладанням простого вузлового шва з використанням шовку від 3-0 до 6-0.
  2. Через 7–10 днів шкірні шви слід зняти.
  3. Коли шкірні шви накладені, повіку буде необхідно захистити від самотравмування за допомогою єлизаветинського коміра (собаки та коти) або жорсткої накладки на око (коні). Оскільки через набряклу повіку може бути порушене мигання, для захисту рогівки може знадобитися тимчасова тарзорафія. Післяопераційна терапія часто включає призначення місцевих антибіотиків, а також системних антибіотиків та НПЗП

Сторонні тіла рогівки

• Сторонні тіла рогівки- зазвичай це органічні матеріали, або пісок, уламки металу та скла.
• Головні ознаки - варіабельний блефароспазм, сльозотеча та варіабельний рефлекторний увеїт (опалесценція водянистої вологи, міоз, набряк райдужної оболонки, гіпотонія ока та можливий гіпопіон).
• (^) Сторонні тіла визначають на поверхні кон'юнктиви, у задній третині склепіння повіки або на рогівці чи в ній.
• Тіла прилипші до поверхні ока - видаляються під місцевою анестезією або за допомогою сильного зрошення, або невеликими зубчастими офтальмологічними затискачами.
• (^) Тіла в глибоких шарах рогівки та прониклі в передню камеру - загальна анестезія для обережного видалення або з передньої поверхні рогівки, або з передньої камери. Перед видаленням стороннього тіла встановлюють його локалізацію. Якщо є сумніви, слід припустити, що воно проникає в передню камеру. На рану рогівки накладають прості вузлові шви розсмоктувальним матеріалом від 7-0 до 9-0. Післяопераційна терапія - включає місцеві та системні антибіотики широкого спектру дії, мідріатики та системні НПЗП. Прогноз для зору зазвичай хороший. Нечасті ускладнення включають варіабельне утворення рубця на рогівці, септичний ендофтальміт, утворення катаракти та вторинну глаукому.

Проникаючі внутрішньоочні поранення: Лікування

• (^) Традиційно вважалося - проникнення в передню капсулу кришталика (розриви > 2 мм) потребує як найшвидшого видалення кришталика, оскільки вихід матеріалу кришталика спричиняє поступове посилення факогенного увеїту, який часто прогресує до вторинної глаукоми та субатрофії ока.
• Однак нещодавні дослідження показують, що собак і навіть котів із великими розривами рогівки та одночасним розривом капсули кришталика можна успішно лікувати медикаментозною терапією, яка включає місцеві та системні антибіотики широкого спектру дії, місцеві мідріатики (наприклад атропін) та системні кортикостероїди або НПЗП.
• (^) Якщо уражений задній сегмент, особливо якщо відшарування сітківки велике, прогноз щодо збереження зору сумнівний. Якщо проникаючим пораненням уражена лише рогівка, то прогноз для збереження зору та ока сприятливий. Однак одночасний розрив капсули кришталика та ураження заднього сегмента мають більш сумнівний прогноз. У кішок із ураженням капсули кришталика необхідне обговорення ризику травматичної факогенної саркоми, а також необхідності проведення регулярних обстежень ока із розширенням зіниць.
• (^) Незалежно від того, чи призначено медикаментозне чи хірургічне лікування, дуже важливо, щоб пацієнт знаходився в тиші, а для запобігання самотравмування йому надягали єлизаветинський комір. Також будуть необхідні часті повторні перевірки, щоб переконатися, що відбувається належне загоєння, та оцінити наявність супутньої інфекції.

Розриви рогівки

• Клінічні ознаки та діагностичне обстеження - подібні до проникаючого внутрішньоочному пораненні. Особливо важливо оцінити наявність одночасного ураження кришталика.
• (^) Прогноз залежить від розміру та положення розриву рогівки, та пошкоджень тканин навколо. Лікування
• (^) У зрячих пацієнтів розрив рогівки зашивають простими вузловими швами розсмоктувальним матеріалом від 7-0 до 9-0. Для додаткової стабільності може бути накладена лінія безперервного шву. Щоб забезпечити додатковий захист і підтримку, зашитий розрив можна прикрити клаптем бульбарної кон'юнктиви та/або за допомогою часткової тимчасової тарзорафії.
• У сліпих пацієнтів : розглядають доцільність енуклеації.
• (^) Після операційна терапія для контролю вторинного іридоцикліту складається з місцевих та системних антибіотиків, системних НПЗП і мідріатиків. Післяопераційна терапія подібна до такої при проникаючих внутрішньоочних сторонніх тілах і включає місцеві та системні антибіотики для запобігання інфекційному кератиту або ендофтальміту відповідно, а також системні протизапальні засоби та місцеві мідріатики для лікування рефлекторного переднього увеїту.

Розрив рогівки зашити простим вузлуватим швом

Розрив рогівки

Глибокі стромальні виразки рогівки, десцеметоцеле та пролапс

• Інфіковані виразки рогівки - втрата їх строми, розм'якшенням та/або

стромальноклітинним інфільтратом. Для формування доречного плану терапії -

проводять цитологічне дослідження рогівки та посів зразків з рогівки на аеробні

бактерії та грибки з визначенням чутливості до антибіотиків.

Концервативне лікування: Призначають місцеві антибіотики широкого спектру дії,

сироватку, мідріатики та системні НПЗП. Залежно від причини виразки можливе

хірургічне втручання. Необєхідний постійний моніторинг - можливий подальший

розвиток ускладнень.

• (^) Хірургічне лікування: Виразки з принаймні 50% втратою строми повинні оцінюватися

для вирішення питання щодо хірургічного втручання з використанням

кон'юнктивального клаптя або наявної в продажі підслизової оболонки тонкої

кишки свиней чи експериментальних амніотичних оболонок. Глибокі виразки рогівки,

особливо десцеметоцеле, а також виразки, які розірвалися з пролапсом райдужної

оболонки, в ідеалі вимагають негайної хірургічної підтримки ослабленого очного

яблука, оскільки вони можуть загрожувати або серйозно порушувати цілісність рогівки.

• Адекватна обробка виразки має важливе значення для успішного прилипання

кон'юнктивального клаптя. Виразка рогівки (строма, десцеметоцеле або пролапс

райдужки) прикривається клаптем бульбарної кон'юнктиви, який виглядає найбільш

підходящим.

Виразковий кератит

із втратою строми

Лікування глибокої

виразки рогівки

кон'юнктивальним

клаптем

Глибокі виразки рогівки Стфорення плану терапії

1. Тест Ширмера для виміру вироблення слізної рідини та місцеве фарбування флуоресцеїном для визначення ступеня поширення виразки рогівки. 2. Посів та цитологія зразків з рогівки можуть допомогти у виборі місцевих та системних антибіотиків. 3. Збільшення, фокального освітлення щілинною лампою та місцевого фарбування флуоресцеїном ( тест Зайдаля ) – оцінюють глибину виразки Пролапс^ рогівки Десцеметоцеле

Глаукома: Визначення

• (^) Глаукома — це дегенеративна нейропатія зорового нерва, яка значною мірою пов'язана з підвищенням внутрішньоочного тиску. Вона може бути первинною або вторинною по відношенню до основних причин, таких як передній увеїт, вивих кришталика або внутрішньоочна неоплазія. Лікування спрямоване на швидке зниження внутрішньоочного тиску та усунення основної причини, якщо вона є.

Глаукома: діагнотика та ознаки

• У тварини з гострою глаукомою зазвичай присутні:
  • (^) блефароспазм
  • (^) гіперемія епісклери
  • дифузний набряк рогівки
  • мідріаз
  • (^) відсутність зору Внутрішньоочний тиск (ВОТ) зазвичай помітно підвищується > 40–60 мм рт. ст. При хронізації процесу очне яблуко збільшується до стану буфтальму, і може виникнути вторинний вивих кришталика та стрії Хааба або вогнищеві розриви в десцеметовій оболонці. Діагноз: на основі клінічних ознак і точної тонометрії (апланаційна, ребаунд-тонометрія з використанням тонометрів TonoPen® або TonoVet®). Проводять гоніоскопію на неураженому оці для оцінки морфології іридокорнеального кута та огляду заднього сегмента, зокрема головки зорового нерву. Тономет рія

Вивих кришталика в передню камеру: Огляд

• Огляд: При вивиху кришталика в передню камеру критично важливо оцінити зорову здатність, а також виміряти внутрішньоочний тиск. При вивиху кришталика у передню камеру рекомендується негайне направлення пацієнта до офтальмолога, щоб можна було контролювати внутрішньоочний тиск і видалити кришталик або очне яблуко у зрячому або сліпому оці відповідно. - (^) Прямий огляд заднього сегменту часто неможливий через набряк рогівки, тому для оцінки цілісності сітківки та склоподібного тіла може бути використане ультразвукове дослідження у B-режимі.
• (^) Первинний вивих кришталика зазвичай виникає в тер'єрів середнього віку або шар-пеїв.
• Вторинний вивих кришталика може виникати у тварин через перезрілу катаракту, хронічний передній увеїт, хронічну глаукому та мікрофакію. У кішок і коней найпоширенішою причиною вивиху кришталика є хронічний передній увеїт.
• Вивих кришталика у передню камеру часто супроводжується наступними проблемами: підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) супутній дифузний набряк рогівки блефароспазм розрив гіперемія епісклери і кон'юнктиви. Апланаційну тонометрію слід виконувати в напрямку убік від кришталика оскільки ВОТ виміряний у центральній частині рогівки, може дати помилково високі вимірювання.

Вивих кришталика в передню камеру: Л ікування

1. Зниженні ВОТ , зазвичай за допомогою манітолу в дозі 1–2 г/ кг в/в і місцевих та/або системних інгібіторів карбоангідрази. При вивиху кришталика в передню камеру місцеві аналоги простагландинів протипоказані, оскільки інтенсивний міоз, який виникає, може спричинити захоплення склоподібного тіла, прикріпленого до задньої поверхні кришталика, і призвести до ще більшого підвищення ВОТ. 2. Якщо зорова здатність ока збережена , то необхідно якнайшвидше виконати видалення кришталика, як правило, шляхом інтракапсулярної екстракції. 3. Якщо око сліпе , виконується енуклеація, оскільки цей стан призводитиме до хронічної болючості очного яблука. Якщо хірургічне втручання відхилено, через зіничний потік водянистої вологи можна відновити шляхом розширення зіниці 1% атропіном та/або 10% фенілефрином, при цьому голову тварини можна розташувати так, щоб кришталик міг повернутися назад до вітреальної порожнини. 4. Післяопераційне лікування - місцеві та системні кортикостероїди та антибіотики, а також місцеві протиглаукомні препарати. Ретельно контролюють ВОТ, за необхідності призначають додаткові протиглаукомні препарати. Віддалені післяопераційні ускладнення виникають часто і включають: - (^) Вторинну глаукому, - (^) відшарування сітківки та - (^) Неконтрольований передній увеїт Прогноз - стриманний. Тваринам із ранньою первинною нестабільністю кришталика або вивихом кришталика у задню камеру можна призначають демекарій бромід двічі на день, щоб відстрочити настання вивиху кришталика у передню камеру.