описовий метод епідеміологічного дослідження, Lecture notes of Epidemiology

Download описовий метод епідеміологічного дослідження and more Lecture notes Epidemiology in PDF only on Docsity!

ОПИСОВА

виконала: студентка 5 курсу 3-а групи Малновська Анастася Вталївна

ЕПІДЕМІОЛОГІЯ

Визначення

Метою описового епідеміологічного

дослідження є визначення пріоритетних

проблем профілактики на основі аналізу

структури захворюваності за групами

інфекцій та за окремими нозологіями, а

відносно окремих нозологій — за

територіями ( де хворіють ), групами

ризику ( хто хворіє ) і часом ризику ( коли

хворіють ), а також формулювання на цій

основі первинних гіпотез щодо причин

та умов або чинників ризику

захворюваності.

01 01 03 02 03

1. елементи соціального і природного середовища, особливості поведінки людей та (або) стан внутрішніх систем організму, які збільшують ризик виникнення захворювань;
2. умови, які формують інфекційну захворюваність і включають:

• ризик становлення епідемічного варіанта збудника;
• ризик розповсюдження епідемічного варіанта збудника;
• ризик зараження;
• ризик захворювання у випадку зараження. 04 02 04

Триторії ризику

території з високими показниками захворюваності. Визначаються наявністю дії (або більш вираженою дією) на певній території чинників формування епідемічного варіанту збудника і (або) чинниками його розповсюдження

Групи ризику

соціальні, вікові, виробничі (професійні), побутові та інші групи населення з високими показниками захворюваності. Визначаються дією чинників формування епідемічного варіанта збудника і (або) чинниками його розповсю дження.

Чинники ризику

Час ризику

період дії чинників, які визначають формування епідемічного варіанта збудника і наступний за ним період підвищених показників захворюваності, обумовлений дією чинників розповсюдження епідемічного варіанта збудника.

Формулювання гпотез Для визначення, які заходи треба проводити, перш за все слід установити причину захворювань, тобто фактори ризику, а це можливо при використанні прийнятих у формальній логіці прийомів виявлення причинно-наслідкових зв'язків та кількісних методів статистичної оцінки зв'язку епідеміологічних явищ. Використовують і кількісні методи статистичної оцінки зв'язків епідемічних явищ (встановлення сили зв'язку, його випадковість чи закономірність), але вони не розшифровують характер зв'язку. Останній встановлюється аналітичними епідеміологічними методами.

Епдемологчна значущсть Оцінюється по величині показників середньо багаторічної захворюваності з визначенням їх рангового значення. Спочатку по вихідним статистичним даним (наприклад, захворюваність на 100 000 населення окремими хворобами за багато років по рокам) будуються окремі таблиц із визначенням середньої арифметичної (сума всіх приведених показників по даній хворобі, поділена на число років) по кожній хворобі з наступним порівнянням показників різних хвороб чи їх груп між собою (по рангу), що і дозволяє зробити висновок про найбільш та найменш актуальні інфекційні хвороби. Для рядів з нестабілізованим рівнем захворюваності (динамічних рядів з вираженою тенденцією і циклічністю) потрібно користуватися і показниками прогнозованої захворюваності та епідемічної тенденції.

Соцальна значущсть Розраховується на основі сукупної шкоди, заподіяної хворобами здоров’ю людей, з урахуванням не тільки частоти захворювань, але й їх важкості і тривалості перебігу, а також того дезорганізуючого впливу, який справляє захворюваність та її наслідки (наприклад, режимні заходи) на різні форми життя і діяльності населення. Критерії: смертність, інвалідність, показник втрачених повноцінних (недожитих) років життя, показник неефективного використання працездатного населення (кількість осіб із 100 осіб працездатного населення, які не брали участі у виробничому процесі щоденно протягом року), і розраховується за формулою:

R = I*t/n ,

де I — число випадків хвороби із звільненням від роботи (довідка, лікарняний

листок) у показниках на 100 працюючих; t — середня тривалість (кількість днів)

втрати працездатності; n — часовий інтервал, на який розраховується

показник (365 днів року)

Описові (дескриптивні)

епідеміологічні дослідження

реалізуються через такі

епідеміологічні прийоми:

1.Опис окремих випадків

2.Опис серії випадків

3.Скринінгові дослідження

4.Екологічні дослідження

5.Епідеміологічне обстеження

осередку

6.Оперативний та

ретроспективний

епідеміологічний аналіз

7.Експертний висновок

8.Статистичні спостереження

(моніторинг).

Прийоми

Опис окремих випадкв та серї випадкв 1.Найбільш давній спосіб медичного дослідження: детальний виклад даних, отриманих шляхом спостереження одного або декількох випадків захворю вання (не більше 10 хворих), який використовується переважно для опису незвичайних проявів хвороби як рідкісної клінічної події. Завдання такого дослідження — постановка нової проблеми перед медичною спільнотою. 2.Містить описову статистику певної нозологічної форми на основі вивчення проявів захворювання у 10 й більше хворих — поширений спосіб опису клінічної картини захворювання.

Екологчн дослдження встановлення кореляційного (статистичного) зв’язку між показниками захворюваності або смертності від певної нозологічної форми та ймовірними чинниками ризику на популяційному рівні (сукупне населення, частіше окремі популяції або групи населення за різними ознаками). Недоліком таких досліджень є те, що наявність навіть сильного кореляційного зв'язку не доводить наявність причинно-наслідкового зв'язку (асоціації). Завданням такого дослідження в першу чергу є постановка нової проблеми та висунення продуктивної гіпотези про чинник ризику.

Епдемологчне обстеження спосіб дослідження епідемічного осередку, який використовується для встановлення причин і умов його виникнення, виявлення джерела збудника інфекції, шляхів і чинників його передачі, а також осіб, які піддавалися ризику зараження, з метою розробки рекомендацій щодо характеру, об’єму і тактики проведення протиепідемічних заходів (встановлення епідеміологічного діагнозу), спрямованих на локалізацію та ліквідацію осередку.

Статистичне спостереження Це науково- організований збір і обробка даних проявів епідемічного процесу та чинників, які на нього впливають, що дозволяю ть отримати його узагальнюючі кількісні характеристики (показники). Під час організації статистичного дослідження необхідно визначити його мету та завдання. Формулювання первинних гіпотез про чинники ризику захворюваності може ґрунтуватись на дослідженні статистичного (кореляційного) зв’язку (асоціації) між інтенсивністю дії можливого чинника ризику захворюваності і самим рівнем захворюваності, але наявність причинно-наслідкового зв ’язку між дією чинника і рівнем захворюваності визначають (доводять або спростовують) за допомогою інших епідеміологічних досліджень — аналітичних та експериментальних

Експертний висновок

Такий висновок надається

експертами, експертними комісіями,

науково-дослідними та

контролюючими установами

стосовно конкретної ситуації щодо

можливого ризику виникнення

епідемічних ускладнень (якісна

оцінка ризику), якості проведення

протиепідемічних заходів, якості

продуктів харчування тощо.

Посилання на джерела https://biomed.knu.ua/images/stories/Kafedry/Virusol/Library/Z birnyk_sytuatsiinykh_zadach_ta_testovykh_zavdan_po_epide miolohii.pdf

https://drive.google.com/drive/u/2/folders/1rYy1FHERxwZnCk

eJQB8FlkkSe8ZTUriV