Pediatrics medical university, Summaries of Pediatrics

Download Pediatrics medical university and more Summaries Pediatrics in PDF only on Docsity!

ДИХАЛЬНА

НЕДОСТАТНІСТЬ У

ДІТЕЙ.

ВИЗНАЧЕННЯ

• (^) Дихальна недостатність - це патологічний стан, при якому не забезпечується необхідний газовий склад крові або він підтримується за рахунок перенапруги компенсаторних можливостей апарату зовнішнього дихання.
• (^) В основі дихальної недостатності лежить порушення газообміну в легенях: в організм не надходить необхідна кількість кисню, і накопичується надмірна кількість вуглекислого газу, що веде до кисневого голодування, насамперед, життєво важливих органів – серця та головного мозку.

ЗА ШВИДКІСТЮ РОЗВИТКУ

РОЗРІЗНЯЮТЬ:

• (^) гостру дихальну недостатність – розвивається протягом кількох днів, годин чи навіть хвилин. За такий короткий термін не встигають включитись компенсаторні можливості організму, тому даний вид дихальної недостатності обумовлює тяжкість стану пацієнта та вимагає проведення інтенсивної терапії;
• (^) хронічну дихальну недостатність – розвивається протягом кількох місяців або років, повільно, що дозволяє організму мобілізувати компенсаторні можливості (збільшення у крові еритроцитів, які переносять кисень, збільшення серцевого викиду) та підтримувати газовий склад крові на належному рівні.

ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ВИРАЗНОСТІ СИМПТОМІВ (ДЛЯ

ХРОНІЧНОЇ ДИХАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ) РОЗРІЗНЯЮТЬ:

• (^) ДН I стадії – характеризується задишкою при помірних чи значних навантаженнях;
• (^) ДН ІІ стадії - задишка спостерігається при незначних навантаженнях, відзначається задіяність компенсаторних механізмів у спокої;
• (^) ДН III стадії – проявляється задишкою та синюшністю шкірних покривів у спокої.

ЛІКУВАННЯ ДИХАЛЬНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

• (^) Лікування основного захворювання, що призвело до розвитку дихальної недостатності (наприклад, хвороб органів дихання, нервово-м'язових захворювань, серцевої недостатності).
• (^) Кисень - для підтримки газового складу крові на належному рівні.
• (^) Забезпечення хорошої прохідності бронхів: постуральний дренаж (надання людині положення, в якому мокрота відходить найкраще), вібраційний масаж грудної клітки, використання препаратів, що розріджують мокротиння (за наявності в'язкого мокротиння), препаратів, що розширюють бронх (при спазмі бронха).
• (^) Кошти, що стимулюють дихання.
• (^) Штучна вентиляція легень – з другого ступеня важкості дихальної недостатності.
• (^) Інтубація трахеї (введення в трахею спеціальної трубки для забезпечення прохідності дихальних шляхів) – за відсутності ефекту від медикаментозної терапії та загрози ядухи.

УСКЛАДНЕННЯ ТА НАСЛІДКИ

• (^) Хронічна дихальна недостатність, що знижує якість життя пацієнтів.
• (^) Ризик приєднання вторинної інфекції, зупинки дихання та летального результату, що виникає при гострій дихальній недостатності.

ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ У ДІТЕЙ: ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ

• (^) Для лікування дихальної недостатності у дітей застосовують такі методи терапії:
• (^) Аеротерапія, оксигенотерапія.
• Підтримка прохідності дихальних шляхів.
• (^) Поліпшення гемодинаміки, мікроциркуляції, транспортування кисню від легень до тканин.
• (^) Поліпшення функції тканинного дихання.
• (^) Ліквідація порушень кислотно-основної рівноваги.

• (^) Аеротерапія передбачає хорошу аерацію приміщення, у якому перебуває хворий. При оксигенотерапії хворому дається кисень, який може надходити до нього через носовий катетер, що закріплений біля входу в ніс. У цьому дитина отримує повітряну суміш, на 25% збагачену киснем. Якщо кисень подається через назофарингеальний катетер, введений в нижній носовий хід так, що кінець його знаходиться на рівні язичка, тоді хворий отримає суміш, що містить 30-35% кисню. Кисень потрібно давати безперервно протягом 6-8-10 годин, при показаннях вдихання кисню можна повторити.
• (^) При проведенні оксигенотерапії слід пам'ятати, що кисень з балонів абсолютно сухий газ, і використання його для дихання допустиме тільки після хорошого зволоження. Для цього струмінь кисню потрібно пропустити через стовп води заввишки не менше 10-15 см, попередньо роздробивши його на дрібні бульбашки, що досягається проходженням газу через дрібну сітку. Висока вологість суміші, що вдихається, перешкоджає випаровуванню вологи зі слизових бронхіального дерева, зменшує в'язкість секрету.
• (^) Для проведення оксигенотерапії можна використовувати і кисневий намет, який при добрій герметизації дозволяє забезпечити концентрацію кисню до 60-70%, а при неповній герметизації до 25%. Менш ефективним є вдихання кисню із подушки.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ ЗОВНІШНЬОГО

ДИХАННЯ

• (^) Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) – один із основних напрямків інструментальної діагностики пульмонологічних захворювань. Воно включає такі методи, як:
• (^) спірографія;
• (^) пневмотахометрія ;
• (^) пікфлоуметрія.

• (^) Воно використовується для визначення легеневих обсягів та швидкостей. Додатково нерідко призначаються функціональні проби, які реєструють зміни цих показників після дії будь-якого фактора.
• (^) Показання та протипоказання
• (^) Дослідження ФВС проводиться за будь-яких хвороб бронхів та легень, що супроводжуються порушенням бронхіальної прохідності та/або зменшенням дихальної поверхні:
• (^) хронічний бронхіт;
• (^) бронхіальна астма;
• (^) пневмонія;
• (^) хронічна обструктивна хвороба легень;
• (^) силікоз;
• (^) ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт та інші.