Download Педіатрія, задачі відповіді and more Cheat Sheet Pediatrics in PDF only on Docsity!
Ситуаційні задачі:
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс Задача 1: Хлопчик 6 р. У віці 4-х років у дитини був діагностований дифузний токсичний зоб. Збільшення щитоподібної залози було ІІ-ІІІ ст. Через 2 роки консервативного лікування була проведена субтотальна резекція щитоподібної залози. Через 2 тижні після операції з’явилися слабкість, втомлюваність, сухість шкіри, пастозність, мерзлякуватість. Дільничий лікар-педіатр призначив загальноукріплюючу терапію. Поступово симптоми наростали, з’явилися набряки, голос став низьким. Об'єктивно: Стан порушений. Дитина в'яла, неактивна, на питання відповідає повільно, низьким голосом. Шкіра суха, холодна, бліда, одутла. Набряк щільний, не залишає ямки при натискуванні. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, ослаблені, 64 уд/хв. Артеріальний тиск 100/70 мм рт.ст. Живіт здутий. Печінка + 1 см. Схильність до закрепів. Щитоподібна залоза не пальпується. Дайте відповіді на запитання:
- Чи правильна тактика лікаря-педіатра?
- Який діагноз у дитини?
- Які причини розвитку захворювання?
- Основний патогенетичний метод лікування.
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Задача 2: Дитина 1 р. 2 міс. Не ходить, сидить нестійко, не говорить. В'яла, неактивна. Народилася від І вагітності, нормальних пологів. Маса тіла при народженні - 4300 г, довжина - 52 см. В пологовому будинку відзначалися затяжна жовтяниця, пастозність, пізнє відпадання пуповинного залишку, погана прибавка маси тіла. Голівку почала тримати з 6 міс, сидіти – з 1 року. У матері зоб ІІ ст., не обстежувалася, лікування не отримувала. При огляді: Стан порушений. В'яла, загальмована, набрякла. Широке перенісся, ніс сідлоподібний. Язик великий, висунутий з рота. Голос грубий. Зубів немає. Шкіра бліда, з жовтуватим відтінком, суха. Дихання стридорозне. Тони серця ритмічні, ослаблені, брадикардія. Живіт великий, розпластаний. Печінка +2 см. Закрепи. Щитоподібна залоза не пальпується. Спостерігається у дільничого лікаря- педіатра. Лікується вітамінами. Загальний аналіз крові: Hb- 95 г/л, еритроцити – 3,9 Т/л, кольоровий показник
- 0,80, лейкоцити – 8,0 Г/л: п-1%, с-52%, е-3, л-38%, м-6%, ШОЕ – 8 мм/год. Загальний аналіз сечі: без особливостей. Біохімічний аналіз крові: глюкоза – 4,5 ммоль/л, натрій – 132 ммоль/л, калій – 5,0 ммоль/л, загальний білок – 60,0 г/л, холестерин –6,8 ммоль/л. Дайте відповіді на запитання:
- Чи правильна тактика лікаря-педіатра?
- Найбільш імовірний діагноз у дитини?
- Оцінити результати проведених досліджень.
- Яке дослідження могло сприяти ранній діагностиці? 1. Чи правильна тактика лікаря-педіатра? Ні, тут потрібна зовсім інша терапія 2. Найбільш імовірний діагноз у дитини? Вроджений гіпотиреоз 3. Оцінити результати проведених досліджень. Гіперхолестеринемія Анемія Незначна еозинофілія 4. Яке дослідження могло сприяти ранній діагностиці? Скринінг новонароджених на гіпотиреоз (ТТГ) УЗД щитоподібної залози
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Задача 3:
Дівчинка 15 років звернулася в поліклініку зі скаргами на дратівливість, плаксивість, часту зміну настрою, втрату уваги, погіршення пам'яті, схуднення при підвищеному апетиті, тремор рук, серцебиття. Вважає себе хворою протягом 2 міс. Зверталася до невролога, лікується заспокійливими препаратами. Часто хворіє на ГРВІ. Об'єктивно: Стан порушений. Дратівлива, плаксива, негативізм; метушлива, безцільні рухи. Шкіра підвищеної вологості. Пітливість дифузна. Зріст – 170 см, маса тіла – 52 кг. Тургор тканин знижений. Дихання везикулярне. Тони серця звучні, дихальна аритмія, тахікардія, 120 уд/хв, постійна. Живіт м'який, безболісний. Печінка +1 см. Щитоподібна залоза І ст., дифузна, м’яка, еластична, рухлива, безболісна. Частий, дрібний тремор пальців витягнутих рук. Тремор постійний, не знімається при відвертанні уваги. Дрібне тремтіння зімкнутих повік, язика. Відзначаються труднощі у виконанні точних рухів. Блиск очей, широко відкриті очні щілини. Дайте відповіді на запитання:
- Найбільш вірогідний діагноз?
- Тактика лікаря?
- Лабораторно-інструментальна діагностика захворювання?
- Яка тривалість консервативного лікування?
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Задача 6: Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Дівчинка 13 років. Рік тому при профілактичному огляді у школі виявлено збільшення щитоподібної залози І ст. З приводу вегетосудинної дистонії спостерігається кардіологом. Непокоїть втомлюваність, періодичний біль у серці, головний біль, емоційна лабільність. Під час літнього відпочинку дівчинка тривалий час перебувала на сонці. Через 3 тижні з’явилися дратівливість, плаксивість, швидка зміна настрою, метушливість, порушення концентрації уваги, слабкість. Симптоми поступово наростали, дівчинка схудла, непокоїли серцебиття, тремор кінцівок, пітливість. Батьки звернули увагу на потовщення шиї. У матері еутиреоїдний зоб ІІ ступеня, у бабусі – вузловий зоб. Об’єктивно: Зріст – 160 см, маса тіла – 42 кг. Шкіра тепла, дифузна пітливість. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, звучні, стійка тахікардія, 116 уд/хв. Артеріальний тиск 135/55 мм рт.ст. Живіт м’який, печінка +1 см. Постійний дрібний, ритмічний тремор пальців витягнутих рук, не знімається при відвертанні уваги. Широке розкриття і блиск очей. Щитоподібна залоза ІІ ст., еластична, м’яка, дифузна, рухлива, безболісна. Загальний аналіз крові і сечі – без особливостей. Дати відповіді на запитання:
- Попередній діагноз?
- Які клінічні прояви свідчать про середній ступінь тяжкості захворювання?
- Основні лабораторні критерії даного захворювання?
- Призначення яких препаратів є обов’язковим патогенетичним медикаментозним лікуванням даного захворювання?
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Дівчинка 16 р. Скарги на потовщення шиї, відчуття тиску в ділянці шиї, швидку втомлюваність, слабкість, сонливість, періодичні болі в ділянці серця. Спостерігається лікарем-ендокринологом з приводу еутиреоїдного зобу І ст. з 12 років, періодично призначалися препарати йоду. Скарги з'явилися кілька місяців тому. Росла і розвивалася нормально. У матері еутиреоїдний зоб ІІ ст. Об'єктивно: Зріст – 167 см, маса тіла – 64 кг. Шкіра суха. Лімфатичні вузли не збільшені, безболісні. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені, 64 уд/хв. Легені без особливостей. Живіт м’який. Печінка у реберного края. Схильність до закрепів. Щитоподібна залоза ІІ ст., щільна, рухлива, безболісна. Тремор, очні симптоми відсутні. Загальний аналіз крові і сечі – без особливостей. Лікар запідозрив аутоімунний тиреоїдит. Дати відповіді на запитання:
- Ваш попередній діагноз?
- Які гормональні зміни свідчать про явний гіпотиреоз при даному захворюванні?
- Характерні ехографічні ознаки при даній формі захворювання?
- Які критерії ефективності лікування?
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Задача 9: Дівчинка 9 років поступила в дитяче ендокринологічне відділення з приводу пухлиноподібного утворення в ділянці шиї зліва. З анамнезу відомо, що вузол в щитоподібній залозі виявлений при профілактичному огляді в школі. При проведенні УЗД щитоподібної залози підтверджена наявність вузлового утворення в лівій долі залози. Впродовж 2-х років дівчинка спостерігалася ендокринологом, отримувала Л-тироксин в дозі 25 мкг/добу. Протягом останніх 2-х місяців виявлено збільшення розмірів вузла. При огляді: Зріст – 132 см, маса тіла – 26 кг. Щитоподібна залоза ІІ ступеня, в лівій долі пальпується округле утворення, діаметром близько 1,5 см, з чіткими контурами, безболісне. Клінічно – еутиреоз. Тони серця ритмічні, звучні. Пульс – 84 уд/хв. Артеріальний тиск 100/60 мм рт.ст. Дати відповіді на запитання:
- Яке захворювання щитоподібної залози можна запідозрити?
- Який клінічний прояв є ранньою клінічною ознакою даного захворювання? 3.Яке дослідження в даному випадку має вирішальне значення?
- Яке захворювання слід насамперед виключити при наявності вузла у щитоподібній залозі?
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Задача11: Дівчинка О., 12 років скаржиться на слабкість, підвищену втомлюваність, серцебиття, періодичний біль в серці, пітливість, схуднення. Хворіє впродовж 2-х місяців. Симптоми наростали. Часто хворіє на ГРВІ, ангіни. Об’єктивно: Зріст – 160 см, маса тіла – 45 кг. Емоційно лабільна, метушлива, багато безцільних рухів. Шкіра підвищеної вологості, гаряча на дотик. Пітливість дифузна. Тургор тканин знижений. Межі серця в нормі. Тони ритмічні, гучні, систолічний шум; постійна тахікардія. Пульс 120/хв. Артеріальний тиск 130/50 мм рт.ст. Дихання везикулярне. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного края. Частий, дрібний тремор пальців витягнутих рук. Тремор постійний, не знімається при відвертанні уваги. Дрібне тремтіння зімкнутих повік, язика. Відзначаються гіперкінези, подібні до хореї. Щитоподібна залоза ІІ ступеня, дифузна, м'яка, еластична, рухлива, безболісна. Широке розкриття, блиск очей, позитивний симптом Мебіуса. Дайте відповіді на запитання:
- Ваш діагноз?
- Які дослідження необхідно здійснити для уточнення діагнозу?
- Лікування.
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Задача 13: У дівчинки 15 років 2 роки тому виявлено дифузне збільшення щитоподібної залози І ступеня; непокоїли дратівливість, серцебиття, пітливість. Стан було розцінено як прояв пубертатного періоду. Обстеження і лікування не проводилося. Поступово дратівливість змінилася на в’ялість, сонливість. З’явилися пастозність обличчя, м’яких тканин. Об’єктивно: Шкіра бліда з віскоподібним відтінком; пастозність. Шийні лімфатичні вузли не збільшені. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, дещо ослаблені, брадикардія. Артеріальний тиск – 100/65 мм рт.ст. Живіт м’який, печінка
- 1см. Закрепи. Щитоподібна залоза ІІ ст, щільна, дифузна, рухлива при ковтанні, безболісна. Тремор, очні симптоми відсутні. УЗД щитоподібної залози: асиметричне збільшення ЩЗ, чіткі та нерівні контури; гіперплазія перешийка; наявність ділянок підвищеної акустичної щільності, які чергуються з гідрофільними і надають ехографічній картині пістрявого вигляду. Дайте відповіді на запитання:
- Найбільш вірогідний діагноз? 2. Які основні критерії діагностики даного захворювання?
- Чим пояснити скарги на початку захворювання і на даний час?
- Які гормональні дослідження необхідно здійснити для визначення функціонального стану щитоподібної залози?
Тема: Захворювання щитоподібної залози у дітей. У курс
Задача 14: У хлопчика 13 р. рік тому при профілактичному огляді у школі було виявлено збільшення щитоподібної залози І ступеня і рекомендовано провести обстеження. Батьки в поліклініку не зверталися, обстеження і лікування не проводилося. Невдовзі потовщення шиї збільшилося, з’явилися слабкість, підвищена втомлюваність, відчуття стиснення в ділянці шиї. Об’єктивно: Щитоподібна залоза ІІ ступеня, щільна, болюча при пальпації, нерухома, поверхня бугриста. Передньошийні лімфатичні вузли збільшені, до 1, см в діаметрі, безболісні. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, звучні, 80 уд/хв. Живіт м’який, безболісний. Печінка + 2см. Тремор, очні симптоми відсутні. Дайте відповіді на запитання:
- Найбільш вірогідний діагноз?
- Які клінічні прояви захворювання на початкових стадіях?
- Які заходи могли сприяти більш ранній діагностиці захворювання в даному випадку?
- Результати якого обстеження мають вирішальне значення? Ситуаційні задачі: Тема: «Цукровий діабет у дітей». У курс
Задача 1: Хлопчик 4 р. Батьки звернулися зі скаргами на спрагу, часте сечовиділення, нічне нетримання сечі, слабкість, втрату маси тіла, що непокоять впродовж місяця. Часто хворіє на ГРВІ. Невдовзі перед появою скарг перехворіла на вітряну віспу. Батьки здорові. У бабусі – цукровий діабет. Об’єктивно: Загальний стан не порушений, активний. Шкіра, губи сухі, тургор тканин знижений. Язик вологий, обкладений білим нальотом. Запаху ацетону з рота немає. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, звучні, 96 уд/хв. Артеріальний тиск в нормі. Живіт м’який, безболісний; печінка у реберного края. Загальний ан. крові – без особливостей; ан. сечі – питома вага – 1020, цукор – 2%; ацетон відсутній. Рівень глікемії – 13 ммоль/л. Дайте відповіді на запитання:
- Ваш діагноз?
- Що могло спровокувати маніфестацію захворювання?
- Який основний метод лікування захворювання у дітей?
Хлопчик 8 р., хворіє на цукровий діабет типу 1 протягом 6 років. Лікується інсуліном і дієтою. Останні 2 дні мати не вводила інсулін, тому що у дитини погіршився апетит. Контроль рівня глікемії не здійснювали. У хлопчика з’явилася спрага, сухість в роті, слабкість, в’ялість, підвищився діурез; невдовзі – нудота, блювання, біль у животі. Об’єктивно: Стан порушений. Дитина в’яла, головний біль, апетит знижений, нудота, блювання. Непокоїть виражений біль у животі. Запах ацетону у видихуваному повітрі. Шкіра суха, «діабетичний рубеоз». Губи сухі, червоні. Язик сухий, обкладений коричневим нальотом. Тургор тканин знижений. Дихання часте, гучне. Тони серця ослаблені, 100 уд/хв. Артеріальний тиск в нормі. Живіт напружений, болючий при пальпації. Печінка +2 см. Діурез збільшений. Дайте відповіді на запитання:
- Ваш діагноз?
- Яка причина розвитку даного стану?
- Тактика лікаря. 1. Ваш діагноз? Цукровий діабет 1 типу, важкого ступеню тяжкості, декомпенсація, кетоацидоз 2. Яка причина розвитку даного стану? Тому що останні 2 дні мати не вводила інсулін та відсутність контролю рівня глікемії. 3. Тактика лікаря.
- Переведення хворого в відділення інтенсивної терапії для моніторування життєво-важливих показників: Глюкоза крові з пальця- щогодини (для контролю – у венозній крові кожні 2-4 год.). Пульс, ЧСС, дихання, АТ – щогодини. Спостереження за неврологічною симптоматикою – щогодини. Оцінка реакції зіниць на світло, стан очного дна – щогодини. Електроліти, кетонові тіла крові, глюкозу та кетонові тіла сечі, загальний аналіз сечі, креатинін крові, рСО2, рН крові, гемоглобін, ШОЕ, лейкоцити, гематокрит, коагулограма, час зсідання крові, ЕКГ – кожні 2-3 години. Результати всіх вимірювань заносять у протокол спостереження. Фіксують об’єм уведеної рідини, вид інфузійного розчину, спосіб і тривалість інфузії, реєструються втрати рідини (діурез), доза інсуліну. При покращенні стану контроль за лабораторними показниками можна робити рідше. Встановлення сечового катетера, назогастрального зонду та постійного венозного катетера.
- Інсулінотерапія: Проводиться після регідратації Початкова доза інсуліну складає 0,1 ОД/кг фактичної маси тіла дитини на годину внутрішньовенно поступово крапельно (1 ОД на 1 мл 0,9% розчину NaCl)
Зниження рівня глікемії повинно бути повільним – не швидше 4- ммоль/л за 1 годину. При відсутності позитивної динаміки показників глікемії протягом 2-3 годин, дозу інсуліну збільшують на 50%, а при наростанні глікемії – на 100%. В перший день слід утримувати глікемію в межах 8-12 ммоль/л.
- Регідратація: Проводиться повільно. Інфузійна регідратація проводиться 0,9% розчином натрію хлориду. Після зниження глікемії до 12-15 ммоль/л – заміна на розчини, що містять глюкозу (0,9% NaCl із 5% розчином глюкози). При розвитку гіпокаліємії на кожний літр розчину натрію хлориду додають 40 ммоль калію хлориду.
- Відновлення кислотно-лужної рівноваги
- Для покращення реологічних властивостей крові і профілактики синдрому ДВЗ рекомендують уведення гепарину по 2500-5000 ОД (150 ОД/кг маси тіла) двічі протягом першої доби. Надалі – контроль часу згортання крові.
- Для стабілізації функцій органів і систем застосовують серцеві та судинні засоби, аскорбінову кислоту, вітаміни гр.В, плазмозамінники, ліпотропні та гепатотропні препарати. Призначення глютамінової кислоти сприяє стимуляції окисних процесів, зниженню ацидозу, зв’язуванню та знешкодженню аміаку. Застосування спленіну зменшує прояви ацидозу.
- При підозрі на інфекцію - призначення антибіотиків широкого спектру дії у вікових дозах.
Тема: «Цукровий діабет у дітей». У курс
Задача 3: Дитина 5 р. перебуває у спеціалізованому відділенні з діагнозом: «Цукровий діабет типу 1 вперше виявлений», який встановлений 1 міс тому в стані кетоацидозу. Були призначені інфузійна терапія, інсулін, дієта. Поступово на фоні лікування стан дитини покращився, скарги зникли, лабораторні показники нормалізувалися. Потреба в інсуліні зменшилася до мінімальних доз. При огляді: Стан дитини не порушений. Шкіра і слизові оболонки помірної вологості. Тургор тканин в нормі. Дихання везикулярне. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт м’який, безболісний. Печінка у реберного края. Випорожнення та діурез в нормі. Рівень глікемії натще – 5,5 ммоль/л; цукор в сечі – відсутній. Загальний ан. крові
- в нормі. Дайте відповіді на запитання:
- Якому стану відповідає дана клінічна картина? 2.Яка середня тривалість даного періоду при вперше виявленому захворюванні?
- Принципи лікування цукрового діабету в даний період?
- Яка потреба в інсуліні у перші 1-2 роки захворювання?
