Протипокази та застереження щодо використання вакцин, Schemes and Mind Maps of Epidemiology

Download Протипокази та застереження щодо використання вакцин and more Schemes and Mind Maps Epidemiology in PDF only on Docsity!

АБСОЛЮТНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ

абсолютні протипоказання - стан, за якого існує чітко визначена ймовірність виникнення серйозної побічної реакції на введену вакцину для реципієнта вакцини, а ризики від проведення вакцинації значно перевищують переваги від проведення щеплення. Абсолютні протипоказання можуть бути постійними й тимчасовими

1) наявність в анамнезі анафілактичної реакції на

попередню дозу вакцини;

2) вагітність - протипоказано введення живих вакцин;

3) тяжка імуносупресія/імунодефіцит - протипоказано

введення живих вакцин;

4) гострі захворювання з підвищенням температури

вище 38,0° C - протипоказання для рутинної вакцинації.

Ситуація Тип вакцини інактивовані живі Хронічна хвороба Застереження Застереження Особи з хронічними захворюваннями повинні бути вакциновані відповідно до Календаря профілактичних щеплень в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року N 595 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за N 1159/19897 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 11 серпня 2014 року N 551) (далі - Календар щеплень). Рішення про проведення щеплення під час хронічних захворювань приймається на підставі рівня імуносупресії. Вакцинація осіб з хронічною хворобою.

Ситуація Тип вакцини інактивовані живі Прийом протимікробни х препаратів Дозволено Застереження Прийом антибактеріальних та противірусних препаратів не впливає на формування імунної відповіді під час проведення щеплення інактивованими вакцинами та більшістю живих вакцин. Виняток:

1. Прийом ацикловіру, валацикловіру, фамцикловіру та інших лікарських засобів з доведеною дією на вірус вітряної віспи може призвести до субоптимальної імунної відповіді під час вакцинації проти вітряної віспи. Особи, які перебувають на тривалій терапії зазначеними препаратами, повинні припинити (за можливості) їх прийом щонайменше принаймні за 24 години до введення вакцини проти вітряної віспи та не повинні відновлювати противірусну терапію до 14 днів після вакцинації.
2. Введення оральної вакцини проти черевного тифу має бути відкладено на 24 години після припинення прийому антибактеріальних препаратів, що активні проти Salmonella typhi. Вакцинація під час проведення терапії антибактеріальними, антимікотичними, протипаразитарними та противірусними препаратами.

Ситуація Тип вакцини інактивовані живі Наявність в анамнезі тяжкої алергічної реакції (анафілаксії) на попередню дозу вакцини Постійні протипоказання Постійні протипоказання Постійне протипоказання до подальших щеплень стосується лише вакцини, на яку виникла тяжка алергічна реакція (анафілаксія). Вирішення питання щодо введення інших вакцин залежить від складових компонентів цих вакцин. Виняток : введення вакцини за життєвими показаннями (вакцина проти сказу). Вакцинація під час тяжких алергічних реакцій до компонентів вакцини.

Ситуація Тип вакцини інактивовані живі Наявність в анамнезі анафілаксії на компоненти вакцини Застереження для конкретних вакцин Застереження для конкретних вакцин Вакцинація осіб з обтяженим алергічним анамнезом, за винятком тяжкої алергії на вакцину чи на компоненти вакцини, що зазначені у її складі.

Ситуація Тип вакцини інактивовані живі Проведення імуносупресив ної терапії, первинний імунодефіцит Застереження Застереження

1. Вакцинація осіб з високим рівнем імуносупресії. Пацієнтам з високим рівнем імуносупресії (отримують протиракову терапію; період 2 місяці після трансплантації органа; CD4 Т- лімф. < 200 кл/мм3 (підлітки та дорослі) або < 15 % (діти); щоденна терапевтична доза кортикостероїдів > 20 мг (або > 2 мг/кг/добу для пацієнтів < 10 кг) за преднізолоном > 14 діб; терапія певними імуномодуляторами, такими як анти-TNF-a) планові щеплення інактивованими вакцинами та анатоксинами проводяться після закінчення терапії, щеплення живими вакцинами - не раніше ніж через 4 тижні після припинення терапії. Вакцинація проти кору, епідемічного паротиту, краснухи, вітряної віспи має бути проведена за 4 тижні до отримання імуносупресивної терапії. Введення живих вакцин протипоказане під час отримання імуносупресивної терапії. Вакцинація під час проведення імуносупресивної терапії.

2. Вакцинація осіб з низьким рівнем імуносупресії. Якщо тривалість терапії кортикостероїдами становить менше ніж 14 діб незалежно від дози або більше ніж 14 діб при дозі за преднізолоном менше 2 мг/кг/добу, або використовується як замісна терапія, або використовується місцево, така терапія не визнається імуносупресивною та не є протипоказанням до проведення планового щеплення. Пацієнтам з низьким рівнем імуносупресії (безсимптомний перебіг ВІЛ-інфекції з рівнем CD4 T-лімф. 200 - 499 кл/мм3 (підлітки та дорослі) та 15 - 24 % (діти); щоденний прийом кортикостероїдів в низьких дозах тривалістю > 14 діб або отримують за альтернуючою схемою; отримують метотрексат < 0,4 мг/кг/тиждень, азатіоприн < 3 мг/кг/добу або 6-меркаптопурін < 1,5 мг/кг/добу) щеплення інактивованими та живими вакцинами проводиться відповідно до Календаря щеплень. Вакцинація під час проведення імуносупресивної терапії.

Вагітність є протипоказанням до проведення вакцинації живими вакцинами. Немає доказів щодо ризику для плоду від вакцинації вагітної інактивованими вакцинами. Оскільки живі вакцини, що вводяться вагітній жінці, становлять теоретичний ризик для плоду, вакцини, що містять живі, атенуйовані віруси та живі атенуйовані бактерії, - протипоказані. Переваги вакцинації вагітних жінок зазвичай перевищують теоретичні ризики, коли ймовірність виникнення захворювання є високою та інфекція становить ризик для матері або плоду. Вагітні жінки, які отримали останню дозу вакцини, що містить правцевий анатоксин, більше ніж 10 років тому, мають бути щеплені проти правця і дифтерії під час вагітності. Вакцинація під час вагітності забезпечує формування відповідного імунітету до правця у матері та запобігає захворюванню як у матері, так і у дитини. Якщо є лабораторні підтвердження захисту від правця, введення дози АДП-М може бути відтерміновано. Вагітні жінки мають підвищений ризик тяжкого перебігу вагітності, госпіталізації внаслідок грипу та смерті під час вагітності. Вакцинація проти грипу рекомендується всім жінкам, які перебувають у стані вагітності або планують вагітність (в будь-якому триместрі) протягом сезону грипу. Найбільша частота кашлюку, пов'язаних з ним ускладнень і більшість смертей, пов'язаних з кашлюком, зустрічається у дітей, які за віком не підлягають щепленню за календарем (у віці більше ніж 2 місяці) або були не повністю імунізовані (у віці більше ніж 6 місяців). Немовлята, які за віком не можуть бути щеплені, щоб отримувати первинну серію вакцинації проти дифтерії, правця, кашлюку, як рекомендовано, залежать від пасивно набутих материнських антитіл для захисту від кашлюку, проте вагітні жінки мають дуже низькі концентрації антитіл до кашлюку. Імунна відповідь на введення вакцини АаКДП подібна до тих, як і у вакцинованих невагітних жінок. Вакцинація вагітних.

Трансмісії вакцинних вірусів не відбувається від отримувачів вакцини КПК. Вакцини КПК та проти вітряної віспи слід вводити дітям та іншим особам, що перебувають в сімейному контакті з вагітними. У разі виникнення везикулярного висипання після вакцинації проти вітряної віспи варто розмежувати контакти вагітної з реципієнтом вакцини до припинення висипання. Немовлята, які мають сімейний контакт з вагітними, мають бути щеплені ротавірусною вакциною згідно з тим самим графіком, що і діти, які не перебувають в сімейному контакті з вагітними. Жінка має утримуватися від вагітності щонайменше протягом 1 місяця після вакцинації КПК. Існує лише теоретичний ризик ураження плоду дитини через наявність вірусу краснухи у комбінованій вакцині КПК. В іншому разі вакцинація проводиться після закінчення вагітності. Випадкова вакцинація КПК вагітної не є підставою для переривання вагітності. Вакцинація вагітних.