Протозойні кишкові інвазії, Schemes and Mind Maps of Communication and Presentation Skills

Download Протозойні кишкові інвазії and more Schemes and Mind Maps Communication and Presentation Skills in PDF only on Docsity!

ПРОТОЗОЙНІ КИШКОВІ

ІНВАЗІЇ

АМЕБІАЗ

Амебіаз (лат. amoebiasis; застарілий термія: амебна дизентерія) — антропонозна протозойна інфекційна хвороба, спричинювана Entamoeba histolytica, яка характеризується переважним ураженням товстої кишки, можливим утворенням вторинних вогнищ у різних органах і має схильність до хронічного перебігу.

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

Гостра амебна дизентерія

✔ Основна і найчастіша клінічна форма інвазії.

✔ Інкубаційний період триває від 1—2 тиж. до 3 міс. і довше.

✔ При гострому кишковому амебіазі (амебній дизентерії) стан хворих залишається

задовільним тривалий час, інтоксикація не виражена, температура тіла нормальна або

субфебрильна. Лише в незначної частини хворих з ’являються загальна слабість,

швидка втомлюваність, головний біль, зниження апетиту, відчуття важкості в

надчеревній ділянці, іноді короткочасний біль у животі, метеоризм.

✔ Провідний симптомом- розлад випорожнень:

1. У початковий період вони рясні, калові, із прозорим слизом, 4—6 разів на добу, з

різким запахом.

2. Потім частота дефекацій зростає до 10—20 разів на добу, випорожнення втрачають

каловий характер, набираючи вигляду склоподібного слизу.

3. Пізніше з’являється домішка крові, що в типових випадках надає випорожненням

вигляду малинового желе.

⮚Можливий постійний або переймистий біль у животі різноманітної інтенсивності, що посилюється

під час дефекації.

⮚ У разі ураження прямої кишки характерні тенезми.

⮚Живіт м’який або помірно здутий, болючий під час пальпації по ходу товстої кишки.

⮚Гострі прояви кишкового амебіазу зберігаються зазвичай не більше 4—6 тиж.

⮚ Ремісія може продовжуватися від кількох тижнів до кількох місяців.

⮚Згодом виникає нове загострення (поява усіх або більшості симптомів амебіазу).

⮚Захворювання набуває хронічного характеру і без специфічного лікування триває до 10 років і

більше.

Амебний абсцес печінки (позакишковий амебіоз) ⮚Найпоширеніша форма позакишкового амебіазу, яку діагностують у 5% випадків симптоматичного перебігу захворювання. ⮚ У чоловіків амебний абсцес печінки розвивається у 10 разів частіше, ніж у жінок. ⮚ Найпоширенішими симптомами амебного абсцесу печінки є лихоманка (наявна у 90% хворих) та біль у верхньому правому квадранті живота. ⮚ Залучення діафрагмальної поверхні печінки може призводити до розвитку правостороннього плеврального болю чи болю в плечі. ⮚ Розрив абсцесу печінки може призводити до формування плеврального чи перикардіального випоту. ⮚Близько 40% хворих з амебним абсцесом печінки заперечують наявність симптомів ураження кишечнику в минулому. ⮚ У 60–70% пацієнтів амебний абсцес печінки розвивається без супутнього коліту, але хворі можуть повідомляти про наявність симптомів амебного коліту в анамнезі (протягом останнього року). ⮚ Жовтяниця розвивається рідко. ⮚ Вагомим фактором ризику розвитку амебного абсцесу печінки є зловживання алкоголем, проте причинно-наслідкові зв’язки між алкоголізмом та амебіазом печінки на сьогодні не встановлені.

УСКЛАДНЕННЯ

 Перфорація стінки кишки

 Перитоніт

 Токсичний мегаколон

 Стриктура кишок

 Гангрена слизової оболонки

 Кровотеча

 Гострий специфічний апендицит

 Випадання прямої кишки

 Абсцес печінки

 Амібіаз головного мозку

Інструментальна діагностика амебіазу

Рентгенографія органів грудної порожнини (ОГП) дозволяє виявити елевацію правого купола діафрагми, правобічний плевральний випіт у хворих з амебним абсцесом печінки. Ультразвукова діагностика (УЗД) органів черевної порожнини (ОЧП) та комп’ютерна томографія (КТ) ОЧП є чутливими, але малоспецифічними методами діагностики амебного абсцесу печінки. При УЗД ОЧП зазвичай виявляють одиничні гомогенні гіпоехогенні округлі осередки в задньоверхній частині правої частки печінки (70–80%).

Ендоскопічне дослідження ❑Спостерігаються невеликі виразки слизової оболонки, покриті ексудатом жовтого кольору. ❑ Слизова оболонка між виразками виглядає «нормальною». ❑Ендоскопічна картина при кишковому амебіазі нагадує таку саму, як при запальних захворюваннях кишечнику. ❑У сліпій та висхідній ободовій кишках іноді візуалізуються амебоми. ❑Дослідження біоптату, взятого з краю виразки, дозволяє ідентифікувати трофозоїти. ❑Характерні гістологічні зміни також включають потовщення слизової оболонки, множинні дискретні виразки, розділені ділянками «нормальної» слизової оболонки товстої кишки, дифузне запалення та набряк слизової оболонки, некротичні зміни стінки кишечнику.

⮚Патогенетична терапія: альбумін,препарати заліза,вітаміни Ферментні засоби (фестал,мезим-форте),для нормалізації мікрофлори- біфідумбактерин,колібактерин.Курс лікування 1-2 місяці. ⮚Хірургічне лікування амебіазу показане у випадках перфорації кишечнику, масивної кишкової кровотечі, токсичного мегаколону (розвивається на фоні застосування кортикостероїдів).

ЛЯМБЛІОЗ

Лямбліоз (лат. lambliosis, аигл. giardiasis; син.; жіардіаз) — антропонозна протозойна хвороба з переважним функціональним порушенням дванадцятипалої кишки, інших органів травлення, яка у більшості людей має безсимптомний перебіг. ЕТІОЛОГІЯ: Збудник Giardia intestinalis, рід Giardia, родина Hexamitide. Вегетативна форма: грушеподібної форми, 2 ядра, 4 джгутики (для поступального руху), присмоктувальний диск ( прикріплення до ворсинок епітелію), харчується і виділяє продукти метабо- лізму всією поверхнею тіла (шляхом осмосу); розмножується поздовжнім поділом кожні 9-12 год, живе діб; нестійка у зовнішньому середовищі ( гине через 5- 10 хв), гине при кип`ятінні та під впливом дезінфекційних засобів. Циста: Нерухома, овальна, перетворюється в неї за несприятливих умов Має двошарову прозору оболонку, один- два набори по 2 ядра Легко проникає через шлунково- кишковий бар'єр, де за хв утворюється 2 вегетативні форми Зберігаються у випорожненнях до 3 міс, у грунті – 6 міс, у каналізаційній воді 10 тжд, швидше гинуть при висиханні

КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ

КЛАСИФІКАЦІЯ

I.За наявністю клінічних проявів: 1.Латентний перебіг ( лямбліоносійство) 2.Маніфестний лямблівоз I.За характером перебігу:

1. Гострий ( 5-7 діб, у дітей частіше) 2.Затяжний

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД ВІД КІЛЬКОХ ГОДИН ДО 1-

тижнів Диспептичний синдром : Нудота Зниження апетиту Можливе блювання та відрижка Періодично спостерігають метеоризм, здуття, гурчання в животі Випорожнення напіврідкі, смердючі, пінисті, жироподібні Больовий синдром: Незначний Тупий, рідше переймоподібний Локалізація: епігастрій, пілородуоденальна, пупкова та підреберні ділянки Повязаний із споживанням їжі - пізній і нічний

Ускладнення: Дискінезія жовчних проток і жовчного міхура Вторинний бактерійний холецистохолангіт Гастрит Панкреатит Анемії Можливий розвиток міокадиту Інколи гіпотиреоз

ДІАГНОСТИКА

1.Епідеміологічні дані 2.ЗАК ( еозинофілія) 3.ФГДС ( запальні та атрофічні зміни зацибулинної ділянки дванадцятипалої кишки, дуоденогастральний рефлюкс) 4.Орієнтовна проба з вітаміном В12 (змішування на предметному склі досліджуваного матеріалу і В12, за наявності лямблій препарат знебарвлюється,чутливість 88%)

5. Специфічна діагностика:
   • Мікроскопія (цисти у випорожненнях, трофозоїти в дуоденальному вмісті)
   • Зустрічний імуноелектрофорез ( антигени лямблій у випорожненнях)
   • Люмінісцентна мікроскопія з акридиновим оранжевим
   • Серологічна діагностика ретроспективна і недостатньо чутлива
   • ІФА і РНІФ ( виявлення IgG (може зберігатися до міс), IgM до антигенів трофозоїтів і цист) діагностичний титр 1: