





Study with the several resources on Docsity
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Prepare for your exams
Study with the several resources on Docsity
Earn points to download
Earn points by helping other students or get them with a premium plan
Community
Ask the community for help and clear up your study doubts
Discover the best universities in your country according to Docsity users
Free resources
Download our free guides on studying techniques, anxiety management strategies, and thesis advice from Docsity tutors
An individual student research work on Priapism from the Department of Urology. It covers the etiology, classification, diagnosis, and treatment of Priapism. information on the prevalence, causes, and clinical features of Priapism, as well as its diagnosis and management. It also discusses the pathophysiology and complications of the condition.
Typology: Lab Reports
1 / 9
This page cannot be seen from the preview
Don't miss anything!
Індивідуальна самостійна робота студента з урології на тему: Пріапізм: етіологія, класифікація, діагностика, лікування Студента 4 курсу 2 медичного факультету групи 9212 Білана Олександра Вікторовича
Визначення: Пріапізм - це стійка хвороблива ерекція, яка не пов'язана з статевим збудженням. Через хворобу відбувається застій крові, і розвиваються запальні процеси. Цей стан є справжньою гострою урологічною проблемою. Слід зазначити, що раннє втручання дає найкращі шанси на функціональне відновлення. Епідеміологія Поширеність приапізму становить 0,11-0,40% серед пацієнтів урологічних клінік. Пріапізм може виникнути в будь-якому віці, але найчастіше – у дітей 5-10 років та чоловіків – 20-50 років. Етіологія Пріапізм може бути ідіопатичним або вторинним після різних захворювань, станів або ліків. Найпоширенішою причиною пріапізму у дорослому віці є препарати, що застосовують для лікування еректильної дисфункції. Більшість випадків є ідіопатичними. Найпоширенішою причиною пріапізму у педіатричній популяції є серпоподібно-клітинна хвороба, яка відповідає за 65% випадків. Лейкемії, травми та ідіопатичні причини є причиною розвитку пріапізму у 10% хворих. Фармакологічно індукований пріапізм є етіологією у 5% дітей. Фармакологічні причини ішемічного пріапізму включають:
Пріапізм буває:
пошкоджень статевого члена або промежини, що спричинює розрив кавернозної артерії. Як правило, цей процес безболісний. Ознаки та симптоми Ішемічний пріапізм – цей стан зазвичай болючий, хоча біль може зникнути при тривалому пріапізмі. Характеристиками ішемічного пріапізму є наступні:
причинно-наслідкові фактори. Слід пам’ятати, що жодна окрема патологія не виключає всіх інших; тому ретельний анамнез і фізичне обстеження повинні стосуватися пацієнта у цілому. Лабараторна діагностика
Деякі дослідження свідчать про те, що пероральне вживання тербуталіну у дозі 5–10 мг та повторне приймання 5–10 мг ще через 15 хв за необхідності, дає детумесценцію приблизно у третини пацієнтів. Перорально псевдоефедрин (60–120 мг) також був запропонований як потенційна терапія через його альфа-агоністичний ефект. Точна ефективність цього препарату при пероральному вживанні невідома. Пероральні агенти можуть бути прийнятним варіантом лікування для використання під час підготовки до аспірації/ ін’єкції. Якщо розрядка не відбувається протягом 30 хв, необхідна ін’єкційна терапія. Неішемічний пріапізм Іноді тільки спостереження може бути достатнім для виявлення цього виду пріапізму, тому що багато випадків відбуваються спонтанно, і навіть за наявності тривалого пріапізму ці пацієнти лише іноді відчувають значний дискомфорт або порушення еректильної функції. Компресійна терапія може бути успішною у деяких випадках, особливо у дітей; безперервне стиснення може підтримуватися за допомогою ремінної пов’язки. Доведено, що селективна ангіографія з подальшою емболізацією порушуваної судини є ефективною при незначній кількості довгострокових ускладнень. Селективна артеріальна емболізація може бути виконана з використанням аутологічного згустку крові, желатинової губки, мікрокотушок або хімічних речовин. Ці підходи можуть бути використані пацієнтам, які не реагують на консервативні заходи. Може знадобитися хірургічне перев’язування свища. Проте потенційні ускладнення цієї процедури включають довгострокову імпотенцію. Хірургічне лікування Розсічення кавернозного тіла через голівку статевого члена або пунктування товстою голкою (за Ebbehoj або за Winter) є основним підходом для рефрактерних випадків. Односторонній шунт часто буває ефективним. Двосторонні шунти використовуються тільки у разі необхідності (зазвичай через 10 хв). Процедура El-Ghorab є більш агресивним відкритим хірургічним кавернозним шунтом і показана, якщо шунт за Winter не вдається встановити. Шунти Quackel – це кавернозно-спонгіозні шунти (однобічні або двобічні), які виконуються за допомогою промежинного доступу. Такі шунти не часто бувають ефективними, якщо більш дистальний шунт вже